Мої університети. Чергова й цікава історія про Радянську Армію з «людським обличчям» Анатолія ПОКРИШНЯ з Чернігова.
Розповідь 10 — Ранковий огляд
Неділя. А це означає, що відповідальний по батареї від підйому до відбою наш замполіт капітан Бабаян — статутник ще той. (До цих пір ясно пам'ятаю його: малий, сухий, жилавий, вічно злий, носатий і крутий, така собі гримуча суміш борця за «вирощування відмінників Радянської Армії» і піонера-героя.)
Іде ранковий огляд. Особовий склад батареї вишикуваний відповідно в дві шеренги «обличчям до обличчя, в два кроки». У кожного солдата нога витягнута з чобота, розстебнуті три ґудзики «хебе» гімнастерки і ширинка галіфе. Капітан Бабаян особисто перевіряє наявність онуч і нижньої білизни (шкарпетки і труси, згідно з нормами, до зимової форми одягу не належать). Ось він підходить до нашого третього взводу. Всі тремтять. За ним одразу ж прилаштовується командир першого відділення сержант Зеленкевич. Його типаж — повне копіювання з шакала, який бігав за Шер-Ханом у «Мауглі».
Ви читаєте чергову розповідь Анатолія Покришня з циклу «Я хочу вам розповісти. Історії про Радянську Армію з «людським обличчям». Нагадуємо, що кожна нова розповідь автора публікується на нашому сайті щосуботи о 12-й годині у рубриках “Життя. Як воно є” та “Гумор вихідного дня” – “Не все так погано”
Замполіт уважно вдивляється в кожного підлеглого — чи все відповідає статуту. І раптом в одного з нас товариш капітан помічає, що ширинка НЕ розстебнута на всі ґудзики! Секундний ступор, очі його наливаються турботливим гнівом, від чого починається метання грому і блискавки. Потім — команда: «Пред'явити нижню білизну, то-ВАА-РИШ солдат!» Бідний солдатик тремтячими руками розстібає галіфе і демонструє з переляку не тільки відсутність трусів, а й свою «чоловічу гідність»… Цього разу очі в замполіта батареї капітана Бабаяна округлюються, наливаються, він наче отетерів і впав у більший ступор, у момент якого чується послужливий коментар сержанта Зеленкевича: «Ви бачили? Товариш капітан, ви бачили? Ви йому — де нижня білизна, товаришу солдат? А він тут мені — а х... піп... вам, товаришу капітан!»
Завіса.
Анатолій ПОКРИШЕНЬ, м. Чернігів
Розповідь перша: Як ворона вплинула на армійську стройову підготовку
Розповідь друга: Як нетверезий військовий курсант віддавав честь Бойовому прапору
Розповідь третя: Як військовий курсант пробивав вертикальний шурф для закладки заряду
Розповідь четверта: Начальник відділу військового училища нестандартно привітав курсантів
Розповідь п`ята: Як курсант переплутав військові звання і що з того вийшло
Розповідь шоста: Як військові курсанти у самоволку за горілкою ходив
Розповідь сьома: В армії знання, виявляється, не завжди вітаються
Розповідь восьма: Як курсант одружився на дівчині через тату «НАХАЛ» на чоловічій гідності
Розповідь дев`ята: Як кумедно обдурювали в армії: замість олівців – ломи в 20 кг